23 вересня 2024, понеділок, 16:15 588 Погляд

Олександр Кочетков: "Сармат" — це піратська російська репліка фірмової дніпровської МБР

Редактор: Денис Гороховський

Читать на русском

Олександр Кочетков. Фото: Facebook

Поділитись:
Скопійовано

Колишній інженер-конструктор КБ "Південне", фахівець із сучасних видів озброєння та ядерної зброї Олександр Кочетков розповів про причини невдалого випробування РФ міжконтинентальної ракети "Сармат" та нюанси створення цієї ракети. Відповідний допис експерт опублікував на своїй сторінці в Facebook:

"РЕЗОНАНСНИЙ ВИБУХ «САРМАТУ» ТА ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ

Російська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) «Сармат» на випробуваннях рознесла на друзки унікальну випробувальну шахту на полігоні, що у Архангельській області. Причому, росіяни, як зазвичай, брешуть, що це був другий невдалий старт при одному успішному. Західні фахівці наполягають, що це вже четверті провальні випробування.

Пояснюю, що це було і які наслідки може мати. До речі, саме попередницю «Сармату» під індексом Р-36М (НАТІвська назва "Сатана") я разом з однокурсниками вивчав на воєнній кафедрі Дніпровського фізико-технічного факультету, а потім на зборах у ракетному училищі. Тому предмет аналізу знаю.

Так от, дніпровська ракета Р-36 з наступними модифікаціями (Р-36 орб, Р-36М, Р-36М2, Р-36 УТТХ) була основою ракетно-ядерного щита СРСР. Фантастична ракета! Достатньо сказати, що при масі 180 тонн вона вперше у світі мала мінометний старт, що дозволяло залишати позицію за лічені секунди і, відповідно, уникати атаки супротивника.

МБР завантажувалася у підземну шахту у транспортно-пусковому контейнері, в якому знизу був пороховий заряд, а ракету захищало спеціальне днище, яке виконувало роль пижа у набої. Ракета з гуркотом та чорним димом — справжня сатана! — вилітала з шахти, днище відстрілювалося, і маршеві двигуни запускалися вже у повітрі. Там був просто неймовірний момент, коли багатотонна махіна на якусь мить зависала у просторі, а потім — шалене полум’я та рев могутніх двигунів, і ракета майже миттєво зникає у низькому хмарному небі Плесецька...

Повірте, цей витвір самовбивчого людського генія пробирає до мурах навіть коли просто згадуєш.

Ракета несла головні частини, що розділялися, маневрували, викидали хибні цілі і гарантовано проходили будь-яку тодішню ПРО. Саме тому путінська росія тримала цю дещо модернізовану ракету під назвою «Воєвода» на озброєнні. Але строк її, так би мовити, гарантії, вичерпався ще у минулому сторіччі. А у 2014 році розробники та виробники ракети — дніпровські КБ «Південне» та ВО «Південмаш» — припинили будь-яке обслуговування «Воєвод».

Тому у недоімперії були змушені створити власну ракету на заміну — оце і є «Сармат». Пускові шахти вирішили використовувати ті ж самі — бо будувати нові для сучасної росії надто складно і дорого. Відповідно, за основу взяли конструкцію «Сатани», тільки з російськими двигунами і дещо ущільненим компонуванням, що дозволило збільшити масу палива і відповідно дальність польоту. А ще для «Сармату» передбачили повернення так званого «орбітального варіанту», який заборонений Договором про скорочення стратегічних озброєнь. Ну, і навигадували дурниць про «гіперзвукові маневруючи бойові блоки «Авангард», які існують здебільшого у мультфільмах.

Фактично, «Сармат» — це піратська російська репліка фірмової дніпровської МБР. Тому в мене не викликало здивування, що перший випробувальний запуск у 2022 році пройшов вдало — все ж було відпрацьовано ще у радянські часи. Але потім — чотири невдачі! Остання — просто катастрофа, бо ракета вибухнула у середині пускової шахти.

Як колишній конструктор, просто не уявляю, що можна було так накосячити, щоб ракета не вийшла з шахти, коли її виштовхує страшенний тиск порохових газів! Ну хиба що МБР виготовили з такими відхиленнями від конструкторської документації, що її заклинило на направлючих у контейнері. Або порох використали якійсь контрафактний, який не забезпечив потрібного тиску.

Але факт на супутникових знімках: замість шахти — провалля діаметром 60 метрів, хоча будувалася вона з надміцного залізобетону, який витримує навіть ядерний удар на відстані 100 метрів. І нову шахту недоімперія навряд чи побудує, принаймні, у найближче десятиліття.

При цьому, сира і недоведена до ладу ракета «Сармат» у 2023 році офіційно (!) прийнята у росії на озброєнні і розпочато її серійне виробництво! Хоча ту ж Р-36 випробували 75 разів, і з 14 невдалих пусків 10 припали на початковий період випробувань.

Можна констатувати, що у недоімперії впевнено прямують до відмови від науково-технічного прогресу та матеріалізму взагалі. Причому, в них навіть не звичайний ідеалізм, коли колективна свідомість визначає буття, а якійсь турбоідеалізм, де буття має визначати хворі людожерські бажання одного конкретного кремлівського фюрерка.

На росії у Думі обговорюють відмову від еволюційної теорії Дарвіна. І там вже по факту відмовилися від теорії надійності, теорії міцності та інших фізичних законів, на яких базується конструювання та продукування складних технічних виробів, яким є МБР. До речі, екіпаж сумновідомого російського авіаносця «Адмірал Кузнєцов» списано на берег, з них сформований штурмовий підрозділ, який відправлять на фронт на Донбасі. Бо недоімперія нездатна відремонтувати цей корабель.

Кожне невдале випробування російських ядерних ракет наближає західний світ до прозріння, що росія — це найбільший і найганебніший у світі симулякр. Що цивілізований світ фактично боїться не колишньої супердержави, а вивіски з написом з граматичними помилками «Ми такі ж потужні, як і СРСР».

Світ побоюється, що путінська росія використає ядерну зброю? Так, така вірогідність існує, але з урахуванням науково-технічної і соціальної деградації росії вона мінімальна. А от наявність зброї масового знищення та засобів її доставлення в руках навіжених деградантів має лякати значно більше, бо в них воно може вибухнути ненавмисно. Тому цю мавпу термоядерною гранатою треба колективно перемагати, примусово роззброювати і спільно розділяти на безпечні доля людства шматки. Це вам будь-якій дарвініст підтвердить".