07 лютого 2020, пʼятницю, 13:40 4614

Стало відомо скільки сплачують до держбюджету норкові ферми

Автор тексту: Петро Стуженко

Редактор: Яків Сташинський

Читать на русском

Норка (ілюстрація). Фото з відкритих джерел

Поділитись:
Скопійовано

Щорічно від вітчизняних ферм з вирощування норки, до бюджетів різних рівнів надходить понад 30 млн гривень. А експорт приносить до 70 млн доларів валютної виручки.

Про це повідомила Асоціація звірівників України.

За інформацією Асоціації, у галузі створено 1 500 робочих місць – переважно у сільській місцевості, оскільки саме там розташовані норкові ферми, що є запобіжником від трудової міграції українців і створення їм гідних умов роботи вдома. За словами голови Асоціації Володимира Федини, середня заробітна плятня у галузі складає 12-16 тис. гривень.

"Україні дуже вигідні норкові ферми. Це і великі податки, і робочі місця, і сучасні європейські високотехнологічні виробництва, в які вже інвестовано понад 100 млн доларів. - сказав голова Асоціації Володимир Федина. – Це звичайне тваринництво. Українське законодавство визначає, що норки – це сільськогосподарські тварини - такі, як свині, корови, кролі та кури".

"Головне – не вірити відеострашилкам з Інтернету, вони не мають нічого спільного з правдою та цивілізованим виробництвом. Забій тварин проводять єдиним дозволеним способом, гуманним й безболісним, який прописано регламентом Ради Європейського Союзу ЄС№1099/2009 вıд 24.09.2009 року. Тварин присипляють охолодженим, очищеним газом, при цьому вони не відчувають болю й страждань. Всі тушки утилізуються на спеціалізованих заводах, де з них роблять цінне протеїнами м’ясокісне борошно. А норковий жир – використовують у косметиці, бо він має унікальні, дуже цінні властивості", - повідомив голова Асоціації.

І додав, що на норкових фермах категорично не використовуються формальдегіди, важкі метали, консерванти та будь-які хімікати, оскільки весь товар експортується до Європейського Союзу на міжнародні аукціони. А за їхніми правилами, використання будь-яких хімікатів при обробці суворо заборонено.

Розповіли фахівці й про вигоди від розведення норок для українських птахівників та рибгоспів. Норки харчуються відходами їхнього виробництва. Норкова галузь заплатила птахофабрикам і рибозаводам 253 млн гривень. Тобто, замість того, щоб платити за утилізацію відходів, птахівники та рибники заробили 385 млн гривень. Завдяки цьому курятина стає дешевшою.

Гній із норкових ферм із задоволенням купують аграрії: це цінне органічне добриво, яке частково заміняє використання хімічних добрив.

Експерти кажуть, що розведення норок – одна з найприбутковіших галузей. "Сьогодні доля України у світовому норківництві – всього 1%. Але наш потенціал дозволяє сміливо розраховувати щонайменше на 10%. – вважає експерт Всеукраїнської аграрної ради Олексій Скороход. - В Україні зареєстровано понад 10 норкових ферм, але реально працюють 4. І вони дають такі величезні – понад 30 млн гривень – надходження до бюджету. Всі розмови про ймовірну заборону вирощування норок – це лукавство, спекуляція й нанесення шкоди інтересам України".

Виробництво хутра дозволено у 22 країнах Європи, а також у США, Канаді, Китаї, Росії та Білорусії. Беззаперечний лідер - крихітна Данія. Там діє 1 400 норкових ферм. У Польщі працює 600 норкових ферм, в Україні - лише 10.

За словами експерта, з січня 2019 року діє система сертифікації ВелФур, яка оцінює добробут тварин за 12 показниками: здоров'я тварин, їх поведінка, умови утримання… Як вони живуть, як харчуються, чи виражають позитивні й негативні емоції, які взаємини між тваринами і людьми, які управляють звірофермою.

"Всі норкові ферми перевіряються тричі на рік. – розповів Володимир Федина. - Без дотримання стандартів тут нікуди. Хутро вирощених норок в Україні не продається. Його відправляють на аукціон до Данії, де його й реалізовують".