14 березня 2023, вівторок, 11:08 2776 Документ

Колишня росіянка, яку призначив Коболєв директором в "Нафтогазі", відсудила у компанії 8 млн гривень

Редактор: Марк Савенко

Читать на русском Read in English

Ольга Бородіна. Фото з соцмереж

Поділитись:
Скопійовано

Колишня громадянка Росії Ольга Бородіна, яку ексголова НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв взяв на посаду директора із закупівель групи компаній, під час війни відсудила у НАК майже 8 млн гривень.

Про це свідчать матеріали Шевченківського районного суду Києва, повідомляють Українськi Новини.

За матеріалами справи, у середині березня 2021 року на той момент голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв уклав з Бородіною трудовий договір до 25 лютого 2024 року. Її призначили директором із закупівель "Групи Нафтогаз".

До роботи в "Нафтогазі" Бородіна працювала у компаніях Royal Dutch Shell та Shell Sahalin, мала громадянство Нідерландів.

Після початку широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україну і ракетних обстрілів Києва, а саме 1 березня 2022 року Бородіна виїхала до Нідерландів та продовжила працювати дистанційно.

14 квітня 2022 року компанія "Нафтогаз України" призупинила дію контракту з Бородіною на час воєнного стану.

Також НАК відмовився нараховувати зарплату, гарантовані та компенсаційні виплати Бородіній з 15 квітня 2022 року і до дня поновлення дії договору.

Згідно з контрактом, до війни "Нафтогаз" щомісячно компенсовував Бородіній 3 тис. доларів за оренду квартири.

У червні 2022 року Бородіна подала судовий позов проти "Нафтогазу" з метою відшкодування коштів.

На її думку, компанія "Нафтогаз України" грубо порушила трудові права та законні майнові інтереси.

У суді представник "Нафтогазу" появнив, що у компанії не було можливості забезпечити Бородіну роботою у зв’язку з військовою агресією проти України.

Шевченківський суд зауважив, що положення Конвенції міжнародної організації праці №158 від 22 червня 1982 року говорять про те, що "роботодавець не може діяти довільно, на власний розсуд, визначаючи як підстави, так і процедуру звільнення".

Суд також встановив, що ексголова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко службовою запискою викликав Бородіну прибути 4 квітня на своє робоче місце "у зв’язку з виробничою необхідністю".

"Відповідач, з однієї сторони стверджує про неможливість надання позивачу роботи, а з іншої – викликає її за власним місцезнаходженням для продовження виконання роботи", – зазначається у судовому рішенні.

Суд прийшов до висновку про грубе порушення трудових прав Бородіної з боку "Нафтогазу" та скасував наказ про призупинення дії трудового договору і постановив негайно стягнути з держкомпанії на користь жінки суму місячного заробітку за час вимушеного припинення дії трудового договору.

Водночас "Нафтогаз" направив до суду заяву про відстрочення виконання судового рішення, прикріпивши інформацію про те, що Бородіна є громадянкою Росії.

Такий висновок "Нафтогаз" зробив на підставі листа Служби зовнішньої розвідки України від 26 жовтня 2022 року.

Захист Бородіної натомість надав суду документи щодо її виходу з громадянства Росії.

Суд з’ясував, що 25 червня 2020 року президент РФ Володимир Путін позбавив Бородіну російського громадянства.

Судді дослідили оригінал довідки Головного управління МВС РФ про вихід Бородіної з громадянства від 9 липня 2020 року.

Також до справи було долучено оригінал акту добровільної здачі закордонних паспортів РФ і паспорта громадянина РФ, на ім’я Ольги Бородіної.

Крім цього, суд зауважив, що Бородіна мешкала у Росії в статусі іноземного громадянина – громадянина Нідерландів.

"Ольга Бородіна є уродженкою міста Красноярськ (РФ). Однак на момент укладення трудового договору з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а також на момент розгляду вказаної цивільної справи, в матеріалах справи відсутні докази того, що вона є громадянкою РФ, оскільки має громадянство Королівства Нідерланди", – наголосив суд.

З цих мотивів суд залишив без задоволення заяву "Нафтогаз України" про відстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, Бородіна відсудила 7,7 млн грн середнього заробітку за час вимушеного припинення дії трудового договору, 213,3 тис. грн судових витрат (із них 200 тис. грн становили витрати на правову допомогу) і 87,7 тис. грн невиплаченої компенсації за оренду квартири у березні 2022 року.

Як повідомляли Українськi Новини, Коболєв заявив, що після того як він не вніс у повному обсязі визначену судом заставу (229 млн гривень), Національне антикорупційне бюро подало нове клопотання до суду - про взяття його під варту із альтернативою внесення застави у розмірі 365,7 млн гривень.